Вишиванку я виймаю зі старої скрині
Та й дивлюся – в ній відбита доля України.
Сокровенна вишиванка з дорогого краю.
Отакі мережу думи, як її вбираю…
…Ці реліквії прадавні – в долях наших з кров’ю.
В них-бо серце України – зіткане любов’ю.
Надія Козак
Історично склалося так, що кожна країна має свої Державні та народні символи. До Державних символів країни належать Державний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн, які є розпізнавальними знаками країни.
Кожен народ має народні символи. Народні символи - це те, що найбільше любить і шанує даний народ. Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть - це батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека. Всі вони наші давні і добрі символи, наші обереги. Можливо, маючи такі прекрасні символи, український народ зумів уберегти від забуття нашу пісню і думу, нашу історію і родову пам'ять, волелюбність. Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках.
Народні символи - це наші святині, яскраві символи української культури. До того ж, одягаючи вишиту сорочку, демонструєш не тільки її красу й унікальність, але й засвідчуєш свою приналежність до віковічного українського народу.
Вишиванка- національна святиня, бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв'язок багатьох поколінь-зв'язок, що не переривається віками. Вишиванку передають з роду в рід, зберігають як безцінну реліквію, в ній зашифровано наш генетичний код. Вона - символ здоров'я і краси, щасливої долі і родинної пам'яті, любові і вірності. Символіка новітніх українських вишиванок у своїх образах збігається з орнаментами давніх трипільських часів. В цьому - спадкоємність наших культурних виявів.
Вишиванка - це й оберіг людини від лихого ока та злих духів. Це не тільки прадавня частина гардеробу нашого народу, що передавалась нащадкам та служила оберегом для його власника. Сьогодні, як і колись, вишита сорочка є надважливою річчю для кожного українця. В минулому вишиванка була підставою для цькування, вона рятувала в голодомор (її обмінювали на хліб), її закопували в землю, аби зберегти для майбутніх поколінь, бо вважалась найдорожчим предметом в родині. Про глибоке значення української вишитої сорочки, її роль в сучасній боротьбі проти агресора свідчить поява такого свята як Всесвітній день вишиванки.
Вишиванка ще з давніх давен супроводжувала український народ і була для них символом нескореності й того, що вони є українцями. Сорочки, вишиті спеціальними символами, носили козаки-характерники (деякі зразки збереглись до нині). Чумаки довіряли прання своєї сорочки лише одній єдиній дівчині. А воїни УПА носили з собою чорні вишиванки на випадок раптової смерті. Тисячі людей через ті вишиті сорочки страшенно страждали, гинули, терпіли голод…
Під час операції «Вісла» і депортації українців їм було заборонено брати з собою вишиті сорочки як символ самоідентифікації. Можна було взяти в одному випадку − якщо випороти вишитий орнамент. Українці цього робити не хотіли і закопували сорочки в дубові скрині в землю. Багато хто так і не зміг повернутися додому, але знання про те, де закопані сорочки, передавалася з покоління в покоління. Уже в 90-х роках нащадки тих українців почали їх знаходити під землею. І на диво, ті сорочки, що пролежали більше пів століття, зовсім не зотліли.
Із початком російської агресії в Криму та на Сході українська вишита сорочка стала символом української сили, ознакою сміливості. Одягти вишиванку в 2014 році на Донбасі було небезпечно — це означало сказати «Я відстоюю свою землю. Це моя земля!» З того часу по всій Україні люди започаткували десятки різний акцій. Однією з таких стала «Подаруй вишиванку захиснику», яка набула світових масштабів – у ній взяло участь близько 50 країн світу. Вишиванки передали бійцям АТО, які брали участь в бойових діях на Донбасі. Нині багато військових одягають вишиті сорочки й вважають, що це є своєрідна вишита броня і захист. У рамках цієї акції відгукнулося багато вишивальниць, громадських організацій, активістів і не одна сотня сорочок була передана на фронт.
Український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок. З відродженням незалежної України вишиванки стали невід’ємним атрибутом сучасної України як в свята, так і повсякденно. Однією з найяскравіших традицій стали паради вишиванок, які з 2008 року проводяться майже у всіх великих українських містах. Також з нагоди Дня вишиванки в Україні проходять масштабні заходи: флешмоби, паради, та фотосесії.
Нині вишиванка є символом, який об’єднує дуже різних українців за політичними, релігійними поглядами, за мовною ознакою. Саме тому вона є сучасною зброєю проти ворога. Дуже важливо усвідомлено носити вишиту сорочку, адже значення вишиванки є дуже глибоким. Вона є символом української нескореності, свободи, солідарності з українцями іноземців, які цього дня також одягають вишиті сорочки, аби висловити свою підтримку, що вони на українській стороні в протистоянні з РФ. Допоки українські жінки вишиватимуть сорочки, вкладаючи в них свою душу, а українські воїни одягатимуть їх — Україна непереможна!
Ми, станківчани, теж долучаємося до збереження та популяризації народних традицій. Ми всі: від малесенької дитини до квітучої панянки чи мужнього парубка, від найдорожчих внуків до наймиліших бабусь і поважних газдів, пишаємося і з задоволенням одягаємо не тільки на свята вишиванки, вишиті мамами, бабцями, коханими нареченими, чи дружинами, тетами, цьоцями, чи навіть купленими в магазинах. Вони всі нам душевно дорогі. Кожна наша оселя прикрашена вишитими рушниками, обрусами, серветками, а церкви - образами і хоругвами. І ми цим пишаємося, і хочемо також поділитися своїми вишивками на сайті села Станків.
Запрошуємо всіх станківчан долучитися до цієї акції, відправити свої світлини на електронну пошту bryksa.lesya@gmail.com
Леся Брикса-Островська-Булат
Сайт с.Станків 
Залишити коментар