Історія одного села

Головна

Село Станків

Станківська середня загальноосвітня школа
Станківська середня загальноосвітня школа

 Село Станків розташоване на Прикар­патті, у південно-західній частині Львівської області, на південь від районного центру міста Стрий. Від Стрия воно віддалене на 8 км, від Дрогобича – на 36,5 км, від Львова – на 87,5 км.

Територія села належить до переднього Передкарпатського прочину у межах Стрийсько-Дністровської котловини.

Поверхня рівнинна, з невеликими горбами та ярами. Ґрунти загалом чорноземні, але на горбистих полях піснуваті.

Під час повеней та дощів її води виходили з берегів і розливалися на великі території, утворюючи затоки і заплави. Від Жижави ще й досі протікає рукав, де колись стояв млин. Тепер по ньому не зали­шилося навіть сліду – про його місцезнаходження нагадує лише назва місцевості, що збереглася у народній пам’яті.

Над річкою Бережницею знаходиться хутір Пила, котрий вважається частиною Станкова. Між Пилою і власне Станковом іде залізниця Стрий – Болехів -Івано-Франківськ. Через саме село проходить шосейна дорога (“гостинець”) Стрий – Болехів – Івано-Франківськ.

Церква Св. Трійці

Церква Св. Трійці

Назва села

Про походження назви села достеменно відомо небагато. Первісно вона звучала трохи інакше: Станьків. Але внаслідок змін у правописі офіційна назва села нині Станків. Існує легенда, що так називалося поселення людей, котрі втікали перед монголо-татарськими навалами у непрохідні ліси чи болота. Ці групи втікачів називали себе “стан”, загін. Напевне тому в Галичині, і особливо у Львівській області, є понад десять сіл з назвою Станків. Скільки у цій легенді правди, важко сказати. Перший монголо-татарський похід на наші землі датується 1241 роком. З того часу, тобто коли татари осіли у Криму, й аж до кінця XIII ст. їхні грабіжницькі походи на українські землі були безперервними. Якщо легенда про походження назви села Станків справді пов’язана з нападом монгол о-татар, то, очевидно, поштовх до його заснування мусив дати якийсь з найперших походів, бо вперше село згадується в історичних документах уже в XV ст.

Станків

Станків

Перші поселення на території Станкова

Початки села губляться у сивій давнині. Оскільки найчастіше села виникали над ріками, котрі були основою

життя, то треба думати, що так само було й у випадку з першими поселеннями на території теперішнього Станкова. Найдавніші і найпереконливіші сліди перебування тут людей – це принагідні окремі знахідки осколків ножів, череп’я, іншого знаряддя для хат і господарств, котрі час від часу станків-чани видобувають на поверхню під час земляних робіт.

Можна лише здогадуватися, як виглядало перше поселення на місці нинішнього Станкова. В доісторичні часи села, у порівнянні з сучасними, були невеликими. Вони могли налічувати від 4 до 80 дерев’яних хат і будувалися за 3-5 км одне від одного.

Річка Жижава була джерелом постачання і води, і риби. Але в час повеней та дощів, як уже мовилося, вона розливалася на великі території, утворюючи затоки, заплави, болота. Рукав, який протікав від річки уздовж села, також розливався. І по сьогодні в долині села залишилися перезволожені землі. Це ділянки, котрі належать Настуні Ковальчук і Марії Огородник. Далі рукав річки протікає рівчаком через ділянку Марії Кари, так званим Крочаковим потоком, де навіть на узвишші волого. Далі через дорогу був збудований міст. Тепер цей міст зруйновано і дороги там немає. Господарі, які мали ґрунти на перезволоженій ділянці, щоб осушити її, викопали глибокий рів і рукав Жижави впустили протікати у цю ж річку Жижаву.

 

Advertisements

Comments on: "Головна" (2)

  1. Маряна said:

    все чудово..от тільки маєте таку велику школу..і не хизуєтеся нею..такі гарні діти у Станкові,аж любо глянути…моя вам порада додайте школи і дітей)

    • Я не живу в Станкові. Приїжджаю до родини на великі свята. Зверталася і до вчителів, і до сільської голови, щоб подавали кращі твори учнів, розповіді односельчан про сім’ї, родини, громадські події, християнське життя. Щоб оживити cайт. Всім цікаво подивитися на себе, своїх родичів, односельців. Але долучитися до доброї справи не насмілюються. Дуже шкода. Історія села того аврта.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Хмаринка позначок